Як людина, яка зовсім не знайома з DND і має мінімальний досвід у подібних іграх, як-от Divinity, можу сказати, що Baldur’s виявився для мене складним, особливо на початку. Стільки разів натискала не туди, а думки спершу були приблизно: «Так багато всього, на що хочеться натиснути. Стільки способів померти та вбити. А навіщо я взагалі це прокачую?» Рахунок відкатів збережень, мабуть, неможливо підрахувати.

• Сюжет і світ
  Історія Baldur’s Gate 3 — це класичне фентезі з елементами драми та гумору. Рішення гравця мають реальні наслідки та можуть суттєво змінити хід подій. Висока реіграбельність, і для того, щоб побачити все, знадобиться не одна сотня годин.
  Моє перше проходження виявилося досить успішним: важливі для мене супутники залишилися живі, а місто Брама Балдура було врятовано. Емоції залишилися виключно позитивними. Навіть другорядні завдання захоплюють, хоча ближче до кінця їх виконання вже втрачає сенс через відсутність значних нагород або необхідності набирати досвід.
  «Світ, що живе своїм життям» — ось як можна було б коротко описати його. Дуже обширний, локації унікальні та наповнені секретами, скринями, загадками. Особливу увагу приділено дизайну оточення. Надихає на дослідження і приносить справжнє задоволення. Я іноді просто по кілька хвилин крутила камеру під f10 і роздивлялась.
  https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3387143463
  
• Бойовка
  Бойова система гри базується на правилах DND, що робить її тактичною. Позиціонування та планування відіграють ключову роль, але існує безліч стратегій для боїв: використання оточення, засідки чи навіть кидання супутників у ворогів. Часто мене саму використовували як снаряд (в наступному проходженні збираюся відігратися).
  Різноманіття класів і рас персонажів значно впливає на ігровий досвід. Кожен бій відчувається унікальним завдяки ретельно продуманим механікам не лише персонажів, за яких граєш, а й ворогів. Усі вони мають свої особливості: баффи, союзників, які їх накладають, або імунітети, через які гра стає неабияким випробуванням.
  
  
• Персонажі
  Окремої уваги заслуговують супутники. Кожен із них має унікальний характер і цілі. Взаємини між героями розвиваються поступово. Від недовіри до дружби, а іноді й чогось більшого — залежно від ваших рішень.
  Квести добре продумані й дозволяють краще пізнати персонажів. Я встигла щиро прив’язатися до них. Над діалогами явно попрацювали — голоси й емоції передаються настільки добре, що відчуваєш через екран, як той самий Астаріон переживає важкий етап, або як кров Карлак кипить від злості. Без такої уваги до персонажів BG3 не стала б настільки видатною.
  Основна сюжетна лінія цікава й має безліч розгалужень із логічними й не дуже варіантами фінали. Антагоністи також запам’ятовуються, мають нехай і прості, але цікаві мотиви. Бої з ними іноді змушували знатно підгоріти.
  https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3400622609
  
• Недоліки
  Якою б гарною не була, вона не позбавлена багів. Особливо це помітно в третьому акті, де виникають проблеми з анімаціями, діалогами та текстами, які іноді зникають, змушуючи перезавантажуватися. Однією з найбільш дратівливих особливостей є неможливість змінити активного персонажа під час діалогів для перевірки навичок. Це обмежує можливості й може бути дуже незручним.
  Однак вони меркнуть на фоні всієї гри і численні плюси легко переважають.

Давно не грала в ігри, які викликають такі приємні емоції після проходження. Наприкінці, здавалося, що хочеться швидше вже завершити. Та потім настає момент, коли дивишся на фінальні катсцени і справді бажаєш, щоб вони тривали довше, аби ще хоча б кілька хвилин залишатися у цьому світі. Низький уклін розробникам за таку чудову роботу.
https://youtu.be/5XTofMyQi7U?si=WOqsxXHhYgP1fSQs