⠀
⠀⠀⠀⠀⠀⠀┌──⠀⠀⠀⠀ は 人 ⠀⠀⠀⠀|⠀⠀⠀⠀ 生 だ ⠀⠀⠀⠀──────⠀───────────────────┐

⠀⠀⠀⠀⠀⠀┌────┐⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀—⠀⠀I I I I I I I I I I I I I I I I I I⠀⠀—
⠀⠀⠀⠀⠀⠀└────┘
⠀⠀⠀⠀⠀⠀┌────┐⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ᴡᴇʟʟ ᴄᴜᴍ ɪɴ ᴍʏ ᴘʀᴏꜰɪʟᴇ
⠀⠀⠀⠀⠀⠀└────┘
⠀⠀⠀⠀⠀⠀┌────┐
⠀⠀⠀⠀⠀⠀└────┘⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ さようなら

⠀⠀⠀⠀⠀⠀└───────⠀─────────────⠀⠀•⠀⠀⠀•⠀⠀⠀•⠀⠀────── 義務 ──────────┘

⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ < ⠀⠀⠀⠀ ɪᴅᴇᴀ ⠀⠀⠀•⠀⠀⠀⠀ ᴏꜰ⠀ ⠀⠀⠀•⠀⠀⠀⠀ ɴᴀᴛɪᴏɴ⠀ ⠀  ⠀       ⠀>


Сімдесята ніч тої осені
Вбила всі мої серцеві принципи
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами
А її любов то вона й вона
Дві Венери з рожевими мітками
І зав'язані як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила
Я покажу їй де цвіте любов
Як віками творили нове життя
Але правда ця накриває знов
Не моя, не моя, вона не моя

Плюс не віре в мінус
Протилежність - не закон
Де рожеві діви
Лижуть цукор заборон
Заливає сіни
Диким медом і вином
Де рожеві діви
Лижуть цукор...

Сімдесятий лист тої повісті
Білим-білим лишився незайманим
Тільки краплями моєї совісті
І снігами ілюзій завалений

Плюс не віре в мінус
Протилежність не закон
Де рожеві діви
Лижуть цукор заборон
Заливає сіни
Диким медом і вином
Де рожеві діви
Лижуть цукор...