Пам'ятаю як в далекому 2007 році я дивився як грає у S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля мій батько. Тоді я не розумів про що ця гра, та навіть не підозрював про ту величезну фан базу котра з'явиться навколо гри. Вже за кілька місяців до виходу другої частини я вирішив пограти у перші частини з трилогії. Цю був досі цікавих та захоплюючий досвід. Те особливе відчуття, коли ти бачиш локацію з перших частин, але у зовсім новому вигляді, коли потрапляєш на старих персонажів, або згадки про них у діалогах. Для мене S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl це гра року.

Пам'ятаю як в далекому 2007 році я дивився як грає у S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля мій батько. Тоді я не розумів про що ця гра, та навіть не підозрював про ту величезну фан базу котра з'явиться навколо гри. Вже за кілька місяців до виходу другої частини я вирішив пограти у перші частини з трилогії. Цю був досі цікавих та захоплюючий досвід. Те особливе відчуття, коли ти бачиш локацію з перших частин, але у зовсім новому вигляді, коли потрапляєш на старих персонажів, або згадки про них у діалогах. Для мене S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl це гра року.