Asenna Steam
kirjaudu sisään
|
kieli
简体中文 (yksinkertaistettu kiina)
繁體中文 (perinteinen kiina)
日本語 (japani)
한국어 (korea)
ไทย (thai)
български (bulgaria)
Čeština (tšekki)
Dansk (tanska)
Deutsch (saksa)
English (englanti)
Español – España (espanja – Espanja)
Español – Latinoamérica (espanja – Lat. Am.)
Ελληνικά (kreikka)
Français (ranska)
Italiano (italia)
Bahasa Indonesia (indonesia)
Magyar (unkari)
Nederlands (hollanti)
Norsk (norja)
Polski (puola)
Português (portugali – Portugali)
Português – Brasil (portugali – Brasilia)
Română (romania)
Русский (venäjä)
Svenska (ruotsi)
Türkçe (turkki)
Tiếng Việt (vietnam)
Українська (ukraina)
Ilmoita käännösongelmasta
⠀⠀ ⣾⡟⠁⠀⠀⠀⠀⢸⡇⠀⠀⠀⠀ ⣠⣴⣄⠀⠀
⠀⡄⠀⠈⠻⣦⡀⠀⠀⢸⡇⠀⠀⢠⣶⠟⠉⠻⣧⠀
⣸⡇⠀⠀⠀⠈⢿⣦⡀⢸⡇⣀⣾⠟⠁⠀⠀⠀⠈⠃
⣿⣇⣀⣀⣀⣀⣀⣘⣿⣾⣿⣟⣁⣀⣀⣀⣀⣀⣀⣀
⠉⠉⠉⠉⠉⠉⠉⢉⣽⣿⡿⣿⡍⠉⠉⠉⠉⠉⢹⣿
⠱⣄⠀⠀⠀⢀⣴⡿⠉⢸⡇⠈⠻⣷⣀⠀⠀⠀ ⢸⠏
⠀⠻⣷⣄⣴⠿⠃⠀⠀⢸⡇⠀⠀⠈⠻⣧⣄⠀ ⠘⠀
⠀⠀⠙⠟⠋⠀⠀ ⠀⠀⢸⡇⠀⠀⠀⣠⣾⡿⠂⠀⠀
⠀⠀⠀⠀⠀ ⠒⠶⢶⣶⣾⡇⠀⠠⠾⠛⠁
Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!
Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить повстанець тяженько ранений.
Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги, без правої руки.
Як прийшла до нього рідна мати його,
Плаче і ридає, жалує його.
Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,
Без правої ручки, без ніжки зостався
Мами ж наші, мами, не плачте за нами, ї
Не плачте за нами гіркими сльозами.
Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати!
А ми з москалями та й не в згоді жили,
Я накланюсь ни твоим грудям, ощущу исходящий от них жар, увижу как вздымается твоя грудь, опущусь ниеприступную дiвчину, тихонько пропоешь...:
Неееет, нееет, Не чіпай мене там..