Історія гри надзвичайно філософська, і охопити її можна у декілька шарів. На поверхні у нас дуже м’ясна детективна історія з елементами лавкрафтовських жахів. Трохи нижче у нас оповідь про кохання, яке не має обмежень та табу, яке має на меті лише збереження зв’язку та любові між двома особами. Трохи нижче у нас розповідь про самотність, про нерозуміння та бажання охопити неосяжне, яке деструктивно впливає на нас, змінюючи нашу сутність, можливо навіть і на краще.

Далі — метафорична боротьба із залежностями. Токсичне кохання, сталкерство та одержимість. Відокремленість від світу та сприйняття його як абсолютно ворожого та чужого.

Ця гра має дуже глибокий сюжет, у якому можна знайти багато жахаючих, дивних, але абсолютно фантастичних ідей. Іноді навіть ці ідеї передаються через відверто порнографічні сцени. Втім, часто такі сцени у контексті сюжету викликали саме жах та огиду. Вони у жодному разі не додані у гру задля ероге-фактору, навпаки, вони є або хоррор-елементом, або додатковим інструментом у розкритті лору або частин сюжету, як би це абсурдно не звучало.

У The Song of Saya абсолютно фантастична концентрованість та ідеальна швидкість сюжету. У ній немає жодних філерів. У грі присутні три кінці сюжету, і враховуючи усі сюжетні шари гри, я не можу жодну із них назвати поганою для гравця. В якомусь сенсі, кожна із них є гарною.

Гра має дуже красивий дизайн та визначний арт-стайл. Саундтрек взагалі заслуговує усіх можливих похвал, і є одним із найкращих японських саундтреків, що я тільки чув. Він має унікальний стиль, при цьому охоплюючи багато музичних жанрів. Тут і дуже меланхолійна The Song of Saya, і депресивна пост-рокова Schizophrenia, і атмосферна електронна Song of Saya I-II.

Щоб зазначити мінуси, я можу лише їх висосати із пальця. Наприклад, дії деяких персонажів можна вважати нелогічними (хоча обставини, за яких ці дії обираються, не можна вважати якимись типовими). Або для когось гра буде занадто еротичною, або занадто м’ясною та огидною. Втім…

The Song of Saya — абсолютно шикарна візуальна новела, яку ні в якому разі не можна рекомендувати всім. Щоб вона вам сподобалася, у вас має бути бажання копати глибше, у вас має бути певна толерантність до еротики, надзвичайної концентрації м’яса та огиди. І хто знає, може ви в цьому знайдете щось прекрасне?