Nylige anmeldelser av Max Gerald

Пілотна Assassin's Creed на пробу виявилася радше віртуальною екскурсією Близьким Сходом, ніж повноцінною грою. Сиквел потребував глобальної роботи над помилками. І Ubisoft не підвела — другу частину й понині часто вважають найкращою в серії. Чи справедливо це?

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. У пригоді стане українізатор від Kefir[kuli.com.ua]: за винятком кількох неузгоджених реплік та одруків, переклад якісний.
  
  
• Задля покращених тіней та ЛОДів раджу встановити EaglePatch AC2, а замінити абстрактні значки на іконки клавіш можна завдяки моду PC Default Control Buttons[nexusmods.com].

Життя аристократа Еціо Аудиторе йде прахом, коли його сім'я стає жертвою політичної змови. У пошуках помсти юнак дізнається батькову таємницю, вчиться мудростей асасинів та вирушає в подорож Італією.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3351638936

• ЛЕВЕЛ-ДИЗАЙН. Перша Assassin's Creed швидко набридала через монотонний ґеймплей, складений із повторюваних активностей. Сиквел пропонує вже повноцінні сюжетні місії, що чергують різноманітні механіки гри — паркур, стелс, вивчення світу тощо. Лазіння по вишках стало бадьорішим, погоні більше не дратують тривалістю, а бої на мечах значно ліпше керуються.
  
  
• ВІЗУАЛЬНИЙ СТИЛЬ. Узявшись за епоху Відродження, Ubisoft наперед виграла: розквіт європейського мистецтва публіку завжди вабив дужче, ніж богомольні чвари арабів. На щастя, новій пісочниці зміна сетингу пішла на користь: Італія доби Ренесансу — неймовірна. На Флоренцію та Венецію взагалі не надивишся: вулиці й пам'ятки відтворені з пієтетом до епохи.
  
  
• ДОСЛІДЖЕННЯ. Збиранина у відкритому світі набула сенсу. Знайдені сторінки кодексу поліпшують здоров'я. Печатки надають доступ до імбових лат, а передують їм захопливі випробування з паркуру. На гроші зі скринь можна купувати речі в крамницях та розвивати власний хаб. Ну, а для фанатиків є непозначені на мапі пір'їни — аналоги безглуздих прапорців із першої частини.
  
  
• ОПОВІДЬ. Пілотному "Креду" критично бракувало виразного сюжету: майже всі герої були плоскі, діалоги — мляві, а режисура — ганебна. Сиквел нарешті подав динамічну й адекватно розкадровану історію. Епізоди сучасності доповнилися колоритними союзниками (особливо потішив гострий на язик Шон). А в Анімусі прісного Альтаїра замінив хвацький Еціо Аудиторе: на очах гравця він із легковажного підлітка виростає у справжнього героя.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3351495061

• ЗАТЯГНУТІСТЬ. 20+ годин кампанії — все ж завелика тривалість для ігроладу сиквела, і з часом його механіки дещо приїдаються. Друга половина кампанії провисає ще й сюжетно: у Венеції Еціо довше братається з вуличними крадіями, ніж займається власною помстою. В актуальну версію гри перед її фіналом ще й вставили два нудні DLC, які гальмують поступ. Душна гонитва за посіпаками навіженого монаха взагалі навіяла кепські спогади про першу частину.
  
  
• КЕРУВАННЯ. Попри краще "прилипання" до будівель, паркур Assassin's Creed 2 все ще може здатися неповоротким — особливо криво реалізовані бокові стрибки. Гра й сама не може толком пояснити, як виконувати окремі трюки: щоб опанувати рикошет від стіни, довелося лізти в YouTube, а ностальгійний епізод в Акрі зіпсувала балка, на яку Дезмонд уперто не бажав залазити.
  
  
• ГОЛОВОЛОМКИ. Спорудами Італії розкидані символи з шифрами: збереш усі 20 — відкриється "Істина". Ось тільки зламувати їх шляхом розгадування головоломок— ще та морока. Якби автори обмежилися скануванням та відбором картин — гра не погіршала б. Натомість Ubisoft докинула кругові ребуси й пазли хвилин на 10-20, які стопорять ігролад.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3350330536
Assassin's Creed 2 — подекуди застаріла, зате атмосферна пісочниця з яскравим протагоністом та мальовничими видами Італії. Якщо ти не тамплієр — сиквел явно вартий уваги.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Deus Ex: Human Revolution 🔷 Far Cry 4 🔶 The Saboteur

Я захопився Rogue Legacy ще у шкільному віці, коли натрапив на летсплей відомого майнкрафтера. Цьогоріч я пройшов гру тричі поспіль і мушу визнати: вона затягує так само, як і 11 років тому.

• Гра не перекладена українською мовою. Фанатських українізаторів поки нема.

Син пораненого короля вирушає з мечем у зловісний замок, де, за легендами, є ліки від усіх хвороб. Одне за одним фортецю намагаються підкорити й нащадки лицаря. Істина відкриється лише тому, хто відімкне тронну залу та вийде звідти живим.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3343747382

• РАНДОМ. Замок поділений на чотири зони: чертоги (відправна точка), ліс (праворуч), вежу (вгорі) та підземелля (внизу). Кожна з них має власний набір ворогів та генерується заново, щойно поріг переступає новий спадкоємець. Ось чому гра так затягує: ніколи не вгадаєш, яка кімната чекає попереду. Втім, на відміну від класичних "рогаликів", Rogue Legacy все ж щадить ваш прогрес: після смерті одного нащадка всі навички, лати, руни та вбиті боси дістаються його наступнику.
  
  
• КЛАСИ. Перед кожною новою "каткою" на вибір даються три випадкові нащадки. Їхні класи запозичені з RPG: варвар слабкий на удар, зате живучий; хокаге — його протилежність; паладін — золота середина тощо. Проте наділені герої й самостійними рисами. Випасти можуть як позитивні (стрімка хода, невразливість до пасток), так і негативні (невидима шкала здоров'я, топографічний кретинізм) та перки just for fun (метеоризм, гомосексуальність). Обирайте на здоров'я!
  
  
• ПОДАЧА. Художники добре попрацювали над піксель-артом. Усі локації, класи героїв та ворогів тішать око, а інтерфейс легко зчитується. Вдало реалізовані вкраплення сюжету: записки від сина короля дають рівно стільки інформації, щоб заінтригувати (на відміну від Rogue Legacy 2, яка з ходу завалює гравця текстом). А ще приємно знаходити великодки: чи то "Фус-Ро-Да" у виконанні варвара, чи то кімнати з картинами, на яких зображені попередні доробки авторів.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3344487094

• РУТИННІСТЬ. Процедурна генерація викриває скромний кошторис проєкту. Заготовлених кімнат усе ж замало, і з часом вони починають повторюватися. Через це друга половина гри стає дещо передбачуваною та зводиться до спідранів у надії, що хороми чергового боса згенеруються десь неподалік. Арени з чар-скринями та випробуваннями на їх відмикання також швидко приїдаються. А розробники ще й припасли частину кімнат на "Нову гру +" — дивне рішення.
  
  
• ДИСБАЛАНС. Ідея унікальності кожного нащадка працює до випадання відверто безпорадних класів, особливо на тлі імбового варвара. Розкритися в бою ще можуть асасін зі збільшеним шансом летального удару, або ліч, який "живиться" кров'ю ворогів. А ось чаклуни, шахтарі й особливо дракони, найімовірніше, вріжуть дуба ще в зоні чергогів. Магія тут загалом реалізована скупо — навіть гілки навичок відведені переважно ударам мечем та витривалості.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3344794820
Rogue Legacy варто спробувати, навіть якщо ви не любите інді-ігри. Це самобутній та по-доброму хардкорний рогалик, який може затягнути на не один десяток годин.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Castle of Illusion 🔷 DuckTales Remastered 🔶 Fable Anniversary

Electronic Arts покладала на Dead Space 2 чималі надії. Синхронно з грою вийшли мобільна адаптація й анімаційний фільм. А передували сиквелу комікси, романи та зухвала рекламна кампанія "Твоя мама ненавидить Dead Space 2", у якій поважні дами картинно жахалися найкривавіших епізодів. Зрештою продажі нової частини все одно розчарували EA — однак провалом Dead Space 2 не стала точно.

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. Та є чудовий українізатор[kuli.com.ua], автор — Кіндрат Книш.

Інженер Айзек Кларк отямлюється на космічній станції "Обшир". Тепер його переслідують не лише нові некроморфи, а й привид померлої дружини Ніколь, яка гризе протагоніста за власну загибель.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3340162740

• ДИНАМІКА. Загалом сиквел тримається ідей першої Dead Space, проте розробники суттєво доопрацювали ґеймплей. Керувати Айзеком стало зручніше, а трупи він топче швидше та охочіше. Істотно покращилися польоти в нульовій гравітації: тепер герой може пересуватися вільно, а не стрибати по стінах. Потішила й перебалансована зброя: хоч плазмовий різак досі явно в фаворі, решта зброї стала значно ефективнішою в боях — особливо це відчутно на високій складності.
  
  
• РЕЖИСУРА. Атмосферу першої частини змазувала слабка постановка вкупі з безглуздо німим протагоністом. У сиквелі ж Айзек навчився розмовляти й живо реагувати на події довкола. Приємно й те, що Dead Space 2 регулярно жбурляє гравця в унікальні керовані ситуації: особливо запам'яталися гонитва за потягом, біг наввипередки з лазерною центрифугою, голка в око під дитячу лічилку та піке з космосу на землю обітовану.
  
  
• РІВНІ. Події першої Dead Space майже цілком розгорталися на кораблі "Ішимура". Зате другій частині автори відвели цілу космічну станцію. Протягом кампанії Айзек побуває в житловому секторі, шахтах, божевільні, церкві юнітологів та дитячому садку. І на кожен рівень — окремі "фішки": приміром, у храмі можна прослухати лекцію про формування юнітології, а в яслах на ґеймера нацьковують вибухонебезпечних немовлят. Брр...

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3340111729

• КРАМНИЦЯ. EA не дійшла згоди з Valve щодо продажу DLC. І не придумала нічого кращого, ніж закинути платні набори у внутрішньоігрову крамницю за нульовий прайс. Економіка Dead Space 2 тріснула по швах: навіщо збирати гроші на нове знаряддя, якщо можна взяти на дурняк імбові стволи та скафандри? Водночас набої до окремих типів зброї не випадають аж до початку певних розділів. Моя вам порада: ігноруйте безоплатні товари — інакше зіпсуєте враження від ігроладу.
  
  
• ДИСБАЛАНС. Стрибки складності були й у першій Dead Space (за це я не люблю її розділ 10). Сиквел так само різко ускладнюється в другій половині кампанії. У режимі Survivalist це навіть весело: патрони до основних стволів різко кінчаються — доводитися брати в бій запасні. Ось тільки з фінальним забігом до Маркера автори явно переборщили: мало того, що додали невмирущого переслідувача, ще й завалили гравця некроморфами. Відстрілювати їх марно — легше оббігти.
  
  
• ОПОВІДЬ. Попри багатство локацій, розробникам так і не вдалося втілити на гідному рівні сценарій та темпоритм. Левова частка важливих подій відбувається за кадром або демонструється через відеозв'язок. Сиквел, як і його попередник, не в змозі запропонувати колоритних антагоністів, а потенційно цікаві союзники лишилися не зовсім розкритими. Недокрутили й галюцинації Айзека: той-таки привид Ніколь явно міг бути чимось більшим, ніж одноманітним скримером.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3341925835
Dead Space 2 створювали за рецептом "візьми те, що подобалося гравцям у попередній частині, та примнож". Сиквел слабо розвинув ідеї оригіналу, зате покращив його в усіх аспектах.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Dead Space (2008) 🔷 Resident Evil 4 🔶 Vanquish

Dead Space — це одна з тих серій, які Electronic Arts так не зуміла продати масовій аудиторії. Втім, починалося все непогано: першу частину тепло прийняли, а студія-розробник EA Redwood Shores (згодом Visceral Games) нарешті відкараскалася від ігор за ліцензією. Та й зараз оригінальна гра 2008 року непогано збереглася й проходиться не набагато гірше за свій ремейк 2023 року.

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. Та є чудовий українізатор[t.me], автор — Кіндрат Книш. Він тут попрацював на славу, адже потрібно було перекласти не тільки дерево діалогів, а весь ґеймплейний текст. Терміни й абревіатури також були адаптовані: приміром, unitology — "об'єднавство", RIG — ПІР (хоча Marker тут "Маркер", а не звичний "Обеліск"). Окрема подяка за надання переваги питомо українським словам, як-от progress — "поступ". (Хоча "Electronic Arts подає" замість "представляє" все ж було перебором.) Якби за українізатор узявся який-небудь дизайнер і перемалював текстури — було б узагалі бездоганно.

Інженер Айзек Кларк у складі космічної команди прибуває на сигнал лиха з корабля "Ішимура". На місці виявляється, що весь екіпаж убитий та перетворений на агресивних істот — некроморфів — після виявлення інопланетного артефакту, Маркера. Запроторений на "Ішимурі", Айзек з'ясовує обставини трагедії, аж раптом отримує звістку від дружини Ніколь, медикині корабля.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3335798136

• НАСТУПНІСТЬ. Творець Dead Space Ґлен Скофілд ніколи не приховував, що надихався Resident Evil 4 — і правильно робив, бо схожість очевидна. Вид з-за плеча, стратегічні бої, взаємодія з оточенням, менеджмент ресурсів, крамниця, принцип поліпшення зброї, є навіть власна пародія на тир. Хвала Альтмену, розробники знали що робили та копіювали грамотно. Плейтести показали, що гравцям не до вподоби танкове керування — тож у фінальній версії гри воно динамічне. Вся "Ішимура" (тутешній особняк Спенсера) не влізла у пам'ять PS3, тому її поділили на рівні. Такий підхід дав змогу Dead Space перейняти всі переваги "Оселі зла" та водночас зберегти унікальність.
  
  
• КОНЦЕПТУАЛЬНІСТЬ. А ось що виділяє Dead Space, то це взаємодія з гравцем. Увесь інтерфейс вписаний в ігрове оточення. Шкала здоров'я — на скафандрі Айзека. Лічильник набоїв, щоденники, мапа та інвентар — це голограми. Дороговказ прокладається підлогою "Ішимури". Назви кают відображені рухомим рядком над дверима. Усе це створює неабиякий ефект занурення.
  
  
• ЗВУК. Схожа Dead Space і на класичні Resident Evil своїми клаустрофобними локаціями. Але де EA Redwood Shores обігнали Capcom, то це в роботі над саунд-дизайном. Із кожної кімнати чи вентиляційної шахти доносяться радіозавади, апаратні скрипи, вереск некроморфів, людський плач, крик та шепіт. Буквально в'їдається в пам'ять звуковий супровід інтерфейсу, від меню до крамниці. А звук підбирання предметів... божественний.
  
  
• БРУТАЛЬНІСТЬ. Розробники просякнули шок-контентом кожну секунду перебування на "Ішимурі". Некроморфам не страшні хедшоти — за правилами гри, їх треба розчленовувати по кінцівках. Ґеймера змушують відтоптувати руки-ноги трупам, щоб ті не воскресли. А якщо вже в кут загнали самого Айзека — Dead Space, як і RE4, кишіє моторошними сценами смерті протагоніста.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3336109960

• ОДНОМАНІТНІСТЬ. Варіацій мерців на 12 годин кампанії достатньо. А ось методів розправи замало. Можна прокачати базовий плазмовий різак та ходити з ним хоч до кінця сюжету. Решта зброї тут, як і в "Оселі зла 4", є крамничною — ось тільки гравець використовуватиме її хіба від нудьги, або якщо закінчаться набої до різака. (Виняток — імпульсна гвинтівка, вона теж корисна.)
  
  
• ОПОВІДЬ. Ізоляція протагоніста — це і плюс, і мінус першої Dead Space. Тутешні діалоги працюють виключно на ігролад, скеровуючи гравця "Ішимурою". Та через це сценарій не в змозі запропонувати цікаво прописаних персонажів — лише болванчиків, які допомагають або заважають Айзеку, та статистів, що наганяють жаху. Та й синдром Гордона Фрімана інженеру, який продирається крізь пекло, зовсім не пасує.
  
  
• КЕРУВАННЯ. Стосується епізодів з нульовою гравітацією. Реалізували їх незручно: Айзек не може вільно пересуватися в повітрі, тому змушений стрибати зі стінки на стінку без можливості маневрувати. А подекуди, як-от у кімнаті з оголеним струмопроводом, приземлитися треба на чітко визначену авторами точку, хоча в решті локацій таких умовностей не було.
  
  
• ОПТИМІЗАЦІЯ. Ванільна ПК-версія працює жахливо: увімкнена вертикальна синхронізація примусово видає консольні 30 FPS, а вимкнена перетворює картинку на місиво з розривів та мерехтінь. Ще й чутливість миші у повноекранному режимі катастрофічно низька на будь-яких параметрах. Лікуються всі ці проблеми встановленням програми Borderless Gaming, додаванням туди exe-файлу Dead Space, і вже тоді — вимиканням Fullscreen і V-Sync.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3337758365
Dead Space — це один із доказів, що відеоігри є видом мистецтва. Гнітюча атмосфера, концептуальний інтерфейс та віртуозний звукоряд створюють цілісний досвід, від якого неможливо відірватися.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Deus Ex: Human Revolution 🔷 Resident Evil 4 🔶 The Saboteur

У листопаді 2009 року Electronic Arts вирішила скоротити 1500 робочих місць. Під роздачу потрапила Pandemic Studios — розробниця Star Wars: Battlefront й оригінальної Destroy All Humans! The Saboteur вийшла вже після закриття студії, у грудні 2009 року. Гру слабо рекламували, вона насилу нашкребла 1 мільйон проданих копій та й канула в забуття. Нині ж The Saboteur — частий гість у всіляких рейтингах "прихованих перлин". Я цю гру обожнюю: проходив щонайменше п'ять разів і ще пройду.

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. Та є чудовий фанатський українізатор[kuli.com.ua], автор — Кіндрат Книш.

Ірландський механік та відставний гонщик Шон Девлін пропиває життя в захопленому німцями Парижі. Місцева зірка Люк Годен вербує Шона до Французького опору. Так ірландець отримує шанс помститися нацисту на ім'я Курт Діркер, який зганьбив колись Девліна на перегонах та вбив його товариша.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3204437794

• АТМОСФЕРА. Місце дії The Saboteur — окупований Париж та його передмістя. (Так, паркурити Ейфелевою вежею та Нотр-Дамом можна було ще до виходу Assassin's Creed Unity.) Вулиці обвішані свастикою, а на радіо грають чудово підібрані треки на чолі з Feeling Good і Koop Island Blues. Автори віртуозно передали визволення Парижа. Захоплені частини міста — у чорно-білих тонах, лише стяги Третього Рейху зоріють криваво-червоним. Але щойно Шон виборює стратегічно важливу пам'ятку, весь район довкола сповнюється барвами. Неймовірне відчуття.
  
  
• ГЕРОЇ. Персонажі за колоритом не гірші за героїв старих GTA. Протагоніст Шон — гострий на язик шибайголова з типово ірландською лайкою. Лиходій Діркер — тутешній Джофрі: безжальний, пихатий та істеричний. Вероніка — цнотлива панна, яку гартує війна. І моя улюблениця Скайлер — сексапільна британка зі скелетами в шафі. Діалоги The Saboteur здобрені яскравими акцентами, а сценарій підкидає все нових диваків — як не китайця-гіпнотизера, то попа з жагою крові.
  
  
• ДИВЕРСІЇ. The Saboteur — одна з небагатьох ігор, чий відкритий світ реально кортить зачистити на 100%. Париж — величезна пісочниця, всіяна гітлерівським брухтом: гучномовцями, танками, ППО, заправками, прожекторами та снайперськими вежами. Весь цей мотлох Шон може підірвати тихою сапою, в маскуванні під німця (тут навіть є механіка "ходити як нацист") або в гущі стрілянини. А в разі викриття — сховатися десь на горищі чи за спідницею парижанки.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3196351457

• СИРІСТЬ. The Saboteur явно не встигли відшліфувати: це видають баги, рвані анімації, слабкий відбій зброї та тугий інтелект противників. Автори вимушено лишили у грі місії-заглушки, коли треба банально приїхати на локацію та щось підірвати. А часом завдання взагалі дублюються: що Вероніку Шон підвозить до лігва нацистів, що отця Деніса — навіть розв'язки ідентичні. І це на тлі відмінно зрежисованих пригод, як-от наліт на потяг у стилі Uncharted 2 чи оборона скотобійні.
  
  
• ГРАФІКА. Я не маю претензій до візуального стилю. Але The Saboteur явно б не завадив ремастер (або, чим чорт не жартує, ремейк). Мильні текстури, шакальні LODи й картонки на задниках Парижа — черговий доказ, що гру не доробили. Монохромія ще в змозі приховати графічну вбогість — а ось визволені "кольорові" райони навіюють спогади про ігри доби PlayStation 2, настільки їм іноді бракує точок освітлення. Як і моделям героїв — анімацій та полігонів.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3214634226
Попри неминуче закриття студії-розробника, The Saboteur створювали з любов'ю. Це захоплива пісочниця з паркуром, підривами та Парижем, яка ввібрала найкраще з серій Assassin’s Creed, GTA й Mafia. Не вистачило грі хіба часу на шліфування. І на місці EA я б спробував воскресити "Саботера".

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Far Cry 4 🔷 Grand Theft Auto IV 🔶 Mafia III 🔷 Resident Evil 2

Not A Hero — простеньке, але приємне доповнення на 1,5-2 години. На відміну від Separate Ways, не копіпастить основну кампанію, ба навіть презентує нові елементи: ближній бій, кисневий таймер та протигрибкові набої. Ігроладно — примітивна стрілянка з елементами дослідження. Зате рівні тут мають більше простору для маневрів — приємна розрядка після маєтку Бейкерів. Також порівняно з оригіналом покращала оптимізація: DLC не просіло в кадрах ні разу.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3301131455
Єдине, що вганяє в легкий ступор — це нова зовнішність Кріса Редфілда. Ні, Capcom завжди фривольно обходилася з дизайном персонажів — але в русявому чолов'язі з худорлявим обличчям узагалі не впізнається мордатий гігачад, який штурхав камені в Resident Evil 5. Не дивно, що у Village Крісу повернули його канонічну Daddy-подобу. А в Not A Hero ми бачимо Редфілда хіба в двох катсценах, а решта гри — традиційно від першої особи.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3331208092
Раджу пробувати Not A Hero не одразу після завершення основного сюжету, а дещо згодом. Вам буде приємно знову зануритися в естетику Resident Evil 7 — і водночас ви уникнете незручних порівнянь з оригіналом, якому DLC програє на всіх фронтах.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Resident Evil (2002) 🔷 Resident Evil 0 🔶 Resident Evil 2 🔷 Resident Evil 4 (2005) 🔶 Resident Evil 5 🔷 Resident Evil 6 🔶 Resident Evil 7

У 2020-му ремейк Resident Evil 2 познайомив мене з культовою серією. Грав я тоді жахливо: настільки, що досягнення за добивання ножем здобув лише тепер. З горем пополам я пройшов Леонову кампанію. Забіг за Клер не осилив — надто втомився від Тирана. Втім, у пам'яті відбилося, що оновлена "Оселя зла 2" була чудовою грою. Нині ж я пройшов майже всі номерні частини — то як двійка сприймається зараз?

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. Номінально є фанатський українізатор[kuli.com.ua], але він не працює на актуальній Steam-версії. Принаймні у мене.

Коп-салага Леон Кеннеді рятує студентку Клер Редфілд від зомбі. Доля розводить героїв у Раккун-Сіті, захопленому мерцями. Поліцейська дільниця — найближчий прихисток. Та чи безпечно там?
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3317405234

• ДИНАМІКА. Capcom уже випускала ремейк першої "Оселі зла" з фіксованими ракурсами й танковим керуванням. Але в оновленій двійці камеру помістили за плече. Леон або Клер може тепер ходити приставним кроком, стріляти в русі, цілитися вручну. Але й вороги стали лютішими: різко скорочують дистанцію, напосідають, лізуть у вікна. І не дохнуть навіть після кількох хедшотів. А зірка тутешнього бестіарію — Тиран: невмирущий велет полює на гравця по всій дільниці.
  
  
• РІВНІ. Оновлена двійка — класичний "резидент", де на відкуп дають не мережу кишкуватих рівнів (як у RE 4-6), а одну велетенську локацію. Поліцейська дільниця — це лабіринт, нашпигований ворогами та головоломками. І вивчення мапи назубок не позбавить страху за життя героїв, адже гра підкидає сюрпризи навіть у вже "зачищені" коридори. А найдужче вражає взаємопов'язаність локацій: навіть із глибин каналізації можна будь-коли повернутися до обжитого вестибюлю.
  
  
• ВИЖИВАННЯ. На відміну від більшості горорів, Resident Evil 2 майже не залежить від скриптів. Тут ти сам собі ворог: випустив обойму в мерця, якого слід було оббігти — викручуйся без патронів. Не знайшов картку доступу — дуля тобі, а не дробовик. Саме свобода дій робить горор на виживання таким захопливим: ти на ходу шукаєш лазівки, продумуєш варіанти, ризикуєш... і бережеш героя до наступного чекпоїнту. Або скеровуєш його прямісінько в лапи мутанта.
  
  
• АУДІОВІЗУАЛ. Рушій RE Engine добре себе проявив ще в "Оселі зла 7" — але тут автори перевершили себе. Ремейк двійки має розкішний вигляд у всьому, від моделей до освітлення. А Capcom ще й подбала про оптимізацію, і гра чудово працює навіть на старих відеокартах. Проте дільницю оживив радше звук. Варнякання зомбі в сусідніх кабінетах, моторошне вищання лизунів та цокання каблуків Тирана, чутне на 360° — ось від чого кров холоне аж до фіналу кампанії.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3314877983

• СЦЕНАРІЙ Б. Фішкою оригіналу була система сценаріїв — окремо за Леона і Клер. Залежно від того, ким ви грали у сценарії А, мінялися події, герої та місця сценарію Б. Невбиті за перший забіг мерці з'являлися у другому, деякі загадки потребували залучення обох протагоністів тощо. Сценарії ремейку ж відрізняють лише прив'язані до героїв епізоди, перетасовані предмети й допуск у певні кімнати. Поза цим — ідентичні локації, загадки, навіть битви з босами. Ваші вчинки в забігу А (забивання вікон, крафт, бої) ремейк узагалі не синхронізує з забігом Б. І все це ламає логіку: вкрай тупо, коли Клер відмикає шафи, які гравець уже відпирав за Леона — причому лежать там чомусь інші речі. Або коли мутант нападає на Клер у тому ж самому місці, що й на Леона — і здолати його треба в ідентичний спосіб. Capcom виправдовувалася, що сценарій Б в ремейку — альтернативний. Але краще б не халтурила та доробила другу кампанію.
  
  
• БЕКТРЕКІНГ. Якщо ви знаєте серію десь частини з четвертої, є шанс, що тут вам буде нудно. Все ж у пошуках ресурсів та сюжетних речей дільницею доведеться блукати знову і знову. Шорткатів Capcom не передбачила, тому з третього поверха на перший герой спускатиметься власними ніжками. У сценарії Б це вже трохи душило.
  
  
• ВІКНО СМЕРТІ. Суб'єктивний мінус — але як же він мене дратував! Суть така: якщо ви застрягли на певному етапі, і ваш герой раз у раз помирає — гра нав'язливо пропонує спрощену складність. Ненароком тицьнеш у запалі босфайту — і прощавай, досягнення за проходження гри на "Нормалі". Що заважало вставити зміну складності в меню параметрів — загадка.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3316514356
Як на мене, хороший ремейк — не дублікат у новій графіці, а свіжий погляд на оригінальний твір. Оновлена Resident Evil 2 — це майже ідеальне поєднання старомодного та сучасного. Вона відтворює все те, за що любили гру 1998 року, але водночас дарує цілком новий досвід. Змазати враження може хіба обрубаний сценарій Б. Та поза цим Capcom створила ремейк, на який досі рівняються всі.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Resident Evil (2002) 🔷 Resident Evil 0 🔶 Resident Evil 4 (2005) 🔷 Resident Evil 5 🔶 Resident Evil 6 🔷 Resident Evil 7

Бездарна, хоч і прибуткова, Resident Evil 6 показала, що серія зайшла в глухий кут. Сиквел потрібно було негайно перезібрати — або відкласти до кращих часів. Capcom вибрала тяжчий шлях і не прогадала: "Оселя зла 7" відродила інтерес як до франшизи, так і до подальших ігор студії. Але завдяки чому?

• Офіційно гра не перекладена українською мовою. Та є чудовий фанатський українізатор[kuli.com.ua], автор — Кіндрат Книш.

Ітан отримує звістку від зниклої три роки тому дружини Мії. У Луїзіані герой натрапляє на занедбану садибу. Там його беруть у заручники Бейкери. Хазяї заражені вірусом, що не дає родині померти.
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3301509412

• СТАРА ФОРМУЛА. У Resident Evil 6 напхали стільки екшену, що від нього аж нудило. А ось сімка наближена до класичних частин серії. Capcom знову чергують обачний пошук ресурсів, розв'язання задачок та напружені сутички з ворогами. Повернулися безпечні кімнати, менеджмент інвентаря й архітектура "особняка", який відкривається поступово. І водночас RE7 на диво дружелюбна: патронів не те що бракує, а грамотно розміщені автосейви бережуть час гравця.
  
  
• КАМЕРНІСТЬ. Садиба Бейкерів — явний омаж маєтку з найпершої "Оселі зла". Звідти навіть головоломка зі зламаним дробовиком. Але Capcom змінили перспективу гравця і цим витягли його з зони комфорту. Вид від першої особи примушує орієнтуватися на звуки, ходити навприсядки, вчасно ухилятися від атак. А стіни тиснуть, простору для маневрів часом нема. Доводиться активно насідати на мерців, щоб пробитися вперед... або ж тікати назад, як у старі-добрі часи.
  
  
• ІСТОРІЯ. "Оселя зла 6" погналася за сімома героями одразу, і її сюжет розвалився. Resident Evil 7 зосередилася на Бейкерах, недомовках Ітана з Мією та фінальному твісті. Capcom веде гравця фальшивим слідом, залучає знайомі для серії образи... і, щойно ґеймер очікує титрів, жбурляє новий відрізок сюжету. Журналісти жалілися, що третій акт не в'яжеться з рештою гри. Брехня. Переступіть через трюк сценаристів, грайте далі — і ви побачите цілісне й трагічне завершення.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3299371110

• РІШЕННЯ. Враження від фіналу змазали тільки наслідки єдиного у грі вибору. Незадовго до кінця гравець вирішує, кому вколоти протиотруту — дружині Мії чи рятівниці Зої. Здавалося б, вибір мотивований оцінкою вчинків героїнь. А насправді гравець обирає між канонічною "хорошою" кінцівкою та куцою "поганою". Good/bad endings доречні тоді, коли їм передували рішення штибу "вбити або пощадити". Якщо ж вибір між "А і Б", автори мають однаково добре прописати обидві кінцівки. Отут сценаристи Resident Evil 7 схалтурили.
  
  
• ОПТИМІЗАЦІЯ. "Оселя зла 7" — це перша гра на рушії RE Engine. Загалом він творить дива: сімка запуститься навіть на відрі. Проте мій досвід дещо дивний. У рандомні моменти гра самовільно перемикалася у віконний режим. А FPS періодично просідали без усяких причин — повернути 60 кадрів допомагало чомусь відкривання меню. Не здивуюся, якщо проблема в моєму залізі — одначе з іншими проєктами на RE Engine таких проблем не виникало.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3298737391
Resident Evil 7 повернула те, чим славилася серія — дослідження, логіку та виживання. Гра органічна й сама собою, і як частина франшизи. Відмінна робота над помилками провальної RE6.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Resident Evil (2002) 🔷 Resident Evil 0 🔶 Resident Evil 4 (2005) 🔷 Resident Evil 5 🔶 Resident Evil 6

Для кращого розуміння, чому Deus Ex: The Fall провалилася, почну здалеку.


The Fall погоріла в продажах настільки, що її сюжет навіть не довели до кінця. Square Enix спробувала воскресити проєкт на ПК, проте нарвалася на лють гравців та преси. Журналісти лаяли гру за неякісний порт, а ґеймерів дратував сам факт, що їм згодували забавку "для мобілок". Чи було все так кепсько на релізі — не знаю. Проте вважаю, що Deus Ex: The Fall набагато краща, ніж про неї кажуть.

• Гра не перекладена українською мовою. Фанатських українізаторів поки нема.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3294243462
У світі дефіцит нейропозину — речовини, яка не дає організму відторгнути імпланти. У пошуках препарату найманець Бен Саксон вирушає до Панами. Там дізнається, що на чорному ринку торгують ризином — дешевим аналогом нейропозину. Купити ліки легально — не варіант: на Бена полює ПВК.

• МЕХАНІКИ. Мене приємно здивувало, як точно розробники відтворили Human Revolution у мобільній грі. На місці більшість елементів: дослідження, хакерство, стелс, анімації, музика, колесо діалогів, аугментації. І вони загалом не спрощені: той-таки злам замків — це копія мінігри з Human Revolution. Навіть добивання противників укупі з запасом енергії перекочували без змін.
  
  
• РІВНІ. Локації, хоч і поділені на підрівні, вивчати цікаво, як і в Human Revolution. Традиційно для Deus Ex є різні шляхи проходження: приміром, для доступу в нічний клуб можна купити пропуск... або знайти вентиляційну шахту. Чи ось у лігві панамської шпани є лазівка, просочена електричним струмом. Шукати перемикач або ж розщедритися на аугментацію — воля ваша.
  
  
• СЕТТИНГ. The Fall — не бойовик в альтернативному всесвіті, а повноцінний спіноф Human Revolution. Розробники подбали, щоб навіть статисти мали релевантні репліки. А з екранів мовлять старі знайомі, Елайза Кассан та Боб Пейдж, і їхні коментарі міняються з плином гри. Саме такі дрібниці й наближають The Fall радше до ігор епохи PSP, ніж до примітивних мобільних жанрів.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3294841986

• СПРОЩЕННЯ. Що видає в The Fall мобільну гру, то це стрільба — імпакту від неї нуль. Інвентар тепер бездонний, а зброю, гранати й речі помістили на окремі панелі. Дивно організований і доступ до рівнів: гравця чомусь одразу пускають в усі місця Панами, можна хоч "зачистити" їх досюжетно. А ще докучає бектрекінг: локацій мало, і протагоніста ганяють ними туди-сюди.
  
  
• КЕРУВАННЯ. ПК-порт імітує керування Human Revolution — навіть аугментації можна "почепити" на окремі клавіші. Та певні костилі з "мобілок" залишилися: якщо в полі зору кілька предметів — взяти не вийти жодний. На смартфонах тицьнув на екран і взяв — а на ПК доводиться підбирати окремі ракурси. До того ж тут не можна стрибати, а анімація приземлення зафіксована.
  
  
• СЮЖЕТ. Тутешня історія непогана і вдало доповнює лор Deus Ex. Ось тільки вона обривається, щойно розпочавшись. The Fall — черговий доказ того, що епізодична структура а-ля Telltale лише шкодить якості ігор. Перший епізод "не залетів", проєкт закрили — а гравцю дістається обрубок, який веде в нікуди. Або випускайте всі "серії" разом на манір Netflix, або не майтеся дурнею.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3294842399
Deus Ex: The Fall — цілком нормальна гра, яка вийшла не в той час і не на тій платформі. На PSP це був би хіт... Але й версію для ПК можна проковтнути за 5 годин та отримати задоволення. В ідеалі The Fall слід проходити одразу після Human Revolution. Так вона сприймається як повноцінне DLC.

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Deus Ex 🔷 Deus Ex: Human Revolution 🔶 Resident Evil 0

Deus Ex — це одна з тих ігор, які дали поштовх сучасній індустрії. Братися за її приквел під назвою Human Revolution — це врахувати сотні нюансів, закладених культовим дизайнером Ворреном Спектром. Eidos Montreal явно горіла проєктом — проте результат вийшов неідеальний.

• Гра не перекладена українською мовою. Фанатських українізаторів поки нема.

Надворі 2027 рік. Колишній коп Адам Дженсен працює на Sarif Industries — розробника людських імплантів. На штаб компанії нападають: від смерті Адама рятують вимушені модифікації. Герой має з'ясувати, хто стояв за нальотом: противники імплантацій, конкуренти, або ж таємні товариства...
https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3287933165

• РІВНІ. Розробники вловили головне, за що полюбляють серію Deux Ex — розлогі локації з акцентом на дослідженні. Лабіринти з ліфтів, вентиляційних шахт і настельних балок дають змогу відіграти хоч снайпера, хоч тиловика. Найцікавіші кімнати на сигналізації: можна облазити рівень у пошуках кодів і паролів, або ж відімкнути самотужки шляхом динамічної міні-гри. А всунути носа кортить усюди: по-перше, тамує допитливість; по-друге, за дослідження дають додаткові очки.
  
  
• НАВИЧКИ. Скіли-"аугментації" у Human Revolution перебалансували. Їх тепер не потрібно шукати або вмикати через медичного бота: натомість з'явилося дерево "перків", яке доступне щомиті. З кожним заповненням шкали протагоніста гравець отримує "Праксис" — валюту, що відкриває нові навички. Деякі з них активуються самовільно, інші ж вмикаються вручну, "з'їдаючи" заряд. А саму шкалу заповнюють чи не всі дії ґеймера: хакерство, бої, дослідження, ба навіть завершення рівня.
  
  
• ПІДХІД. Як і в оригіналі, прокачатися на максимум не вийде. Доведеться ситуативно вирішувати, що важливіше: скажімо, невидимість чи нечутливість до напруги. Грамотний вибір збереже нерви під час наступного рівня. Розробники не дають гравцеві закиснути: то кидають у жерло стрілянини, то змушують сортувати інвентар. Або й підкидають сюжетні дилеми: особливо запам'ятався момент, де потрібно віддати пістолет іншому герою, або лишити його без зброї під час нальоту.
  
  
• ВІДДАНІСТЬ ОРИГІНАЛУ. Зрештою Human Revolution просто відчувається як Deus Ex. Майже всі ключові елементи на місці: варіативний ґеймплей, розгорнуті рівні, унікальні скіли, конспірологічний сюжет, інтерактивні діалоги... Як і раніше, треба постійно хакати, щоб не попастися: камери, двері, турелі та роботів. Навіть оказуалення пішло грі на користь: регенерація вмонтована органічно, стріляння стало зручнішим, а нова механіка добивань ефектно доповнює процес.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3289085165

• СЮЖЕТ. "Людську революцію" спіткало прокляття приквела. Візьмімо першу Deus Ex: там були терористи, мутанти, жертви пандемії... А у Human Revolution лише балачки а-ля Detroit: Become Human на тему "чи гуманно поєднувати людство й технології". Екзистенційно, але прісно. Та й тутешні персонажі... kinda forgettable? Добре прописані лише лідери думок, айтівець Притчард і головний герой. А моментами "Революція" взагалі копіює сюжет першої Deus Ex.
  
  
• DLC. На релізі Human Revolution мала три рівномірні акти. А в "Режисерську версію" посеред гри втулили DLC "Missing Link". Що заважало дати його окремо — неясно. Так, історія Missing Link розгортається між розділами Human Revolution, але арки нових персонажів ніяк не відбиваються на основному сюжеті. Натомість ми отримали душний хаб на кораблі, зшитий "пунктами пропуску". І під час переміщень треба по 20 секунд чекати на КПП, доки підвантажиться інша палуба.
  
  
• ОПТИМІЗАЦІЯ. Не знаю, чи були технічні проблеми на релізі, однак у Director's Cut просадки на кожному кроці. Кожне підвантаження супроводжують мікрофризи. І це з огляду на слабку для 2011 року графіку: повторювані кімнати, мильні моделі й дубові анімації. Навіть центральні герої ведуть діалоги в одній позі, максимум гойдають головою та руками.
  
  
• ФІНАЛ. Якщо ви пам'ятаєте "світлофор" із Mass Effect 3 — у Human Revolution кінець один в один. Знову тухлий останній рівень, де на місці фінального боса — незграбна біганина. Притягнуті за вуха кінцівки, які перекреслюють попередні дії гравця. І набір слайдів під начитку замість нормального епілогу. Eidos навіть махнула на рушій: начинила катсцени стоковими фото і все. На тлі чудово зрежисованого зачину фінал "Революції" має копійчаний вигляд.

https://gtm.you1.cn/sharedfiles/filedetails/?id=3293479179
Human Revolution зовсім не переплюнула першу Deus Ex, зате вправно перенесла її механіки на сучасний лад. Якщо ви не грали в оригінал — обов'язково спробуйте приквел.

(І потім не кажіть, що ви цього не просили.)

Opprinnelig skrevet av Max Gerald:

Сподобалась рецензія? Мій Steam-куратор "апҐрейд" регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.

ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ:
Deus Ex 🔷 Deus Ex: The Fall 🔶 Mass Effect 3