Recent reviews by KeidaR

Довгий час думав, що 3 частина краща у серії, поки не зіграв у 4.
Гра неймовірна. Дуже цікавий, атмосферний й пропрацьований лор гри про народ Кірату, який цікаво вивчати; головний протагоніст по рівню харизми не гірше легендарного Васса, але тут не просто шиз, як у випадку с протагоністом 3 частини, а людина зі стилем, своєю мораллю та трагічною долею, за якою цікаво спостерігати на протязі усієї гри. Несподівано й негадано, але гра піднімає тему сірої моралі, де головний герой має обирати два різні прапори, які порівну у крові, а головний злодій у грі виявиться не таким уж і злодієм на фоні тих персонажів, просуванню яких ти, як головний герой, допомогав на протязі усієї гри.
Сюжет не прям геніальний, що аж дух переймає, але дуже якісний й цікавий, на достойному рівні.

Що до геймплею, то все у стилі ігор Юбіків: аванпости, вишки, крафти сумок, збирання всіляких у великих кількостях предметів, що розтягує проходження майже вдвічі. Від 3 частини в цьому плані далеко не стрибнула. Ця серія ігор в основному про стрілянину - з цим усе добре. Десятки способів відправити когось на той світ у твоєму розпорядженні.

Графіка файна, враховуючи що гра вийшла давно. Скарг стосовно цього аспекту не маю, наробив багацько гарнюніх скрінів.

У висновках скажу, що гра однозначно варта вашої уваги, варта витраченого часу.
Рекомендую.

Перше що я побачив, зайшовши в цю гру - це стиль ї*учий.
Дуже сподобалась стилістика ретро панку, крутецькі 8 бітні кат-сценки й максимально клішовані персонажі бойовиків 90-х. А гумор в стилі Borderlands не раз заставав зненацька й викликав посмішку. Також нікуди без грінду аванпостів та якоїсь фігні, розкиданої по карті. Навіть сам головний герой висміює це висловами при підбирані пікапів, але Юбісофт, це все одно не виправдовує цю нескінчену біготню.

Якщо в двох словах, ця гра - це театр абсурду, але в самих гарних сенцах цього слова, й місцями все виглядає дуже круто. Не очікував від Юбіків такого проекту, дуже сміливо. Однозначно рекомендую до ознайомлення.

Ну що ж, 30 годин незабутнього геймплею позаду. Є що сказати. Безумовно, перші 3 частини цієї серії - це абсолютно різні гри, які ризикували, коли прагнули бути не схожими одна на одну, чого не можна сказати про останні ігри серії, де по суті все одно й те саме, все що полюбили гравці, все зручно й відшфліфовано до ідеалу, робоча формула, ніяких ризиків та змін працюючої й прибуткової концепціїї для компанії. Ця гра про ті часи, коли такий гейм-гігант як Ubisoft робило ставки на нові ідеї і в них виходило, з'являлись витвори мистецтва й культові ігри. І цей продукт - це саме один із них. Вражаючий сетінг джунглів й безумства з неймовірним вайбом, до бісиків харизматичні антогоністи, цікавий сюжет с неочікуваними поворотами, цікавий геймплей - це все про цю гру. Неймовірний післясмак. Рекомендую.

p.s. А, ну ще за нюдси Цитри не можна не похвалити, у свій час мабуть не один воїн свій клинок стрирав від цієї кат-сцени, лєгєнда.

"Далеке ридання 2"
Багато ким не зрозуміла гра з сірою мораллю про безглуздість насилля, яка опирається на книги письменників про реальні події в Африці у минулому.

Розробники прагнули через реалістичний й безкінечно давлячий на гравця своєю складністю та незручністю геймплей, передати усю атмосферу тих подій, про які йде мова у грі.

По факту це безкінечна їзда від точки А в точку Б, підкручена кількість противників, яких ти зустрічаєш кожних декілька хвилин на дорозі. Вони влітають в тебе на транспорті й вбивають за секунду з крупнокаліберних кулеметів або навіть ще краще, гранатометів. Таке інколи враження, що увесь сенс життя цих віртуальних найманців - за будь яку ціну вбити ГГ, тому що с такою ненавистю вони їдуть тебе давати й біжать тебе вбивати, що прям аж лячно.

З мінусів бою відокремлю те, що противники бачать тебе скрізь листву, траву, стіни, твоє небажання подихати й т.д, а ландшафт у цій грі такий, що трави там переважна більшість.Також у грі величезна мапа, але адекватного й зручного фаст тревелу немає. На кожному шляху до якоїсь точки обов'язково є мільярд блокпостів, які потрібно кожного разу зачищати спочатку, щоб просто через них пройти, адже на швидкості проїзджати їх не вийде, зламають дупу, а якщо й вийде, то догонять на машині й вбьють у 99% випадків.
Було цікаво перших годин 10, потім гра почала набридати своєю рутиною й одноманітністю.

З плюсів, на подив, запустивши гру після стількох років після релізу, я зустрів приємну навіть для сучасного геймера графіку, фізику й механіку напарників. Фізика для 2008 року була проривна, чого тільки вартий вогонь, за поведінкою якого цікаво спостерігати навіть зараз. Штучний інтелект противників також не дасть сумувати: тактичні маневри з обходами й окруженням ГГ; противники підбігають до поранених й несуть їх у безпечне місце; вбиті нібито противники можуть зробити вигляд, що вони віддали душу богові, а потім несподівано вистрілити у спину з Desert Eagle і зламати тобі трохи дупи.
У грі є напарники, які у разі твоєї смерті, можуть прийти й віднести тебе у безпечне місце, дати моцного пістоля, поповнити патрони й промовити декілька мотиваційних слів на рівні MC Петі. І така механіка для мене була дуже корисна, адже я збоченець й грав на останньому рівні складностій й без quick сейвів. Навіть зараз таких механік майже ніде немає, а це гра 2008 року.

Сюжет залишається не зрозумілим до кінця, але гра не про нього зовсім. Ці всі імена, події, завдання - не важливі, гра про одне й те ж саме - про найманців, безглузде насилля й безглуздий й нескінченний розподіл влади й місце звичайних людей посеред цього безумства. Не можу з точністю сказати, що гра прям погана, але вона складна й робить усе, щоб гравець страждав й почував себе дискомфортно. Рекомендувати цю гру іншим не можу, дуже душна й сетинг такої рудої та смертельної й непривітної Африки на протязі багатох годин підійде не кожному. Тільки якщо бажаєте ознайомитись з усією серією ігор, як це робив я.

Ребят,эта игра-не просто очередной шутер...
Это не очередная CoD, которую прошел и забыл. Это необычная игра, которая берет за душу, становится частью тебя...
Пройдя хоть одну часть с трилогии, вы пропитаетесь всей атмосферой и будете радоваться как ребенок. Вы никогда не забудете свой первый артефакт, первую встречу с мутантом. Эту игру невозможно забыть...
P.S. Настоятельно рекомендую