Ulasan terkini oleh Day Good

Кому не подобаються халява? Можна набирати ігор для значку, що відображає, наскільки багата ваша полиця стіму, а якщо у цієї гри є картки, то і чуть-чуть пдзаробити... А тепер від мене - я граю ігри для гри, а не для шапок, центів, бейджиків. Так, я узяв цю гру на халяву, і вам пораджу, якщо знову прийде дощик із цієї гри принаймі за вищевказаними причинами. Але сама гра, ну почнемо.

Кроляча нора ... Вічне падіння, що веде до пригод- чи не прекрасно? Ну звісно, якби "пригода" означало дещо інше, ніж начитування книжки "Alice in the wonderland". Графіка гри при цьому виконана у мінімалістичному стилі - досить стандартно для інді-гри. Музика дещо спантеличує, ну тут кожному своє, звісно.

Ну насправді, я не люблю поливати інді-тайтли лайном - багато з них прекрасні і блищать новизною, і ця гра не вийняток, але цього просто не вистачає. Натомість, гра фокусується на рефлексах (ніби це щось нове) і ви пролітаєте крізь літери. Самі літери складають слова з вищевказаної книжки, а вам доведеться пролітати крізь певні літери, збираючи фразу "Rabbit Hole", котра дасть вам певну плюшку (не хочу спойлерити).

Пам'ятаєте, я розказував про "гру про шестикутник" ? Там гра спантеличувала певними неочікуаними плюхами, генеруванням рівнів, що вам доводилось перемикатись з одної ситуації на іншу, причму усе це супроводжувалося приємною музикою і кольорами? Усього цього у цій простій грі нема. На фоні - білі кубики і білий фон, що згодом міняють свій колір на відтінок чероного, оранжевого і я в принципі не зустрів нічого іншого, музика присідає на мізок.

Перед тим, як перейти до підсумку, що ця гра забула? У ній немає простору для уяви - гра просто начитує "Алісу" , і більше нічого особливого не відбувається. Якби не такий наглий фокус на алісі, автор міг би додати декілька книжок, пару треків і т.д. (Це ж не є важко?) Також керування - ми просто жмемо стрілки (САМЕ СТРІЛКИ) керуючи кубик вздовж слів, згодом розумієш, як це незручно, але якщо у вас пальці не товсті можна набити руку.

Підсумки :
+ Досить непогана ідея
= Музика (кому як)
- Мало контенту, можна було б додати декілька книжок, і музику . Це б покращило гру в рази.
- Керування (дійсно, пальці стомлюються)
Вердикт : 4/12 Контенту недостатньо на таку ціну, і автор не зміг викрутитись ігроладом.

Коли вже робити стало нічого, вирішив "Чоловік-добрий-день" написати рецензію на Доту, бо в його колекції ігор було досить мало. І що я можу сказати?

У кожного в житі траплялася МОБА - хтось найшов смайт на першій стрінці стіму, комусь порадили лігу легенд, когось спіймали на спайдерменів у гру "Infinite Crysis", а хтось ... просто поставив Доту 2. Назва сама досить банальна і розшифровується як "захист древніх".

Цікава гра не сюжетом\графікою, а саме ігроладом. "Що можна взяти з одної карти?" - ви спитаєте. Тут уже постарались оригінальні розробники цієї карти. Передусім, дозвольте перекривити вас - "Що можна взяти з ВОВ, то ж клікалка і нажималка на кшталт лінійки... ?" , "Що можна взяти з контри, там ж нема коліс як у Батлфілдах , та тонни зброї і підмоги як в колді... ?" Я думаю, ви вловили суть - у гри є всій шарм - якщо у контрі важливі рефлекси та тактика, у Доті піднесено гру у команді та ту саму тактику.

У грі присутньо приблизно сотня персонажів. Усі вони мають свої плюшки, котрі формують досить-таки різні тактичні можливості (напри той самий техіс (себто, мінер) має неабиякий потенціал у пізній грі, і досить таки цікавий ігролад у ранній - просто піди і вибухни в лице супернику). Це, на пару з немалою кількістю предметів та покращень забезпечує досить "живеньку" гру.

Я просто не можу нагло судити про графіку, бо я вже просто звик - у грі досить деталізована графіка карти, І якщо я скажу, що графіка персонажів нагадує ТФ2, але в фентезі - я думаю, ви все прекрасно зрозумієте. Монетизація гри крутиться навколо шапок - їх тонни , і вони не перебалансовують персонажа - тобто , вони лише для вигляду. Але це працює - компендіум , зібравший пану Гейбу на операцію, що зробить його термінатором, цьому приклад.

Щодо ігроладу - вам може надоїсти/не смакувати сама Дота. Але тут уже є карти, створені спільнотою ... До гарріс моду далеко, але там є дуже багато карт/мініігор і тому подібного . Тобто це як варкрафт без варкрафту але з дотою. Якщо ви поставите доту і вона вам не сподобається, не спішіть видаляти - завітайте у модифікації і влаштуйте анімешні битвви між Ічіго та Луффі , або пограйте у "вгадай, що малюю" , або поріжтесь на кораблях (годину-другу >_<) - двигун соурс 2 та купа Луа-дозволених плюх дозволяє просто перетворити гру з одної АРТС у іншу , так само РТСну гру.

Сама дота питаєте? Ну давай я вам нарешті розкажу - у грі є понад сотню персонажів, усі з своїми плюхами. Вас пятеро і суперників пятеро - ви маєте знищити головну споруду - "древній" у ції грі. Вам потрібно робити неабиякі викрутаси аби витягнути першу кров, напрягти нерви аби подобивати чужин недоістот і заробити грошенят - за них ви купуєте артефакти, що збільшують ваші параметри, або мають свою плюху на кшталт сокирка - зрубує дерево та дає додаткову шкоду проти тих самих недоістот , або щиток - має шанс просто заблокувати певну кількість шкоди (що дуже сильно допомагає танкам у ранній грі) або якийсь посох - накладає німоту на обраного персонажа. У самій грі є неабияка глибина, і це відлякує новачків лише тоді, коли вони зустрічають сильнішого суперника - і це станеться обов'язково.

Я думаю, що варто перейти до підсумків:
+ Широкі можливості у грі і у розробці.
+ Різноманітна гра (навіть для одної карти)
+ Найширша майстерня, цікаві карти і навіть шапки
= Спільнота - у вашій команді останнє бидло, або найприємніші люди і світі
- Одноманітність самої гри для новачка , неабиякий акцент на шапках та стандартній карті (ми й досі чекаєм пустельну карту, пане Гейбе)

Вердикт: Я можу вам порадити цю гру - її варто встановлювати хоча б для карт. Сама гра затягує, але може згодом надоїсти. 7.5/10

Розгорнуто на НКО : http://gtm.you1.cn/groups/IndependentClub/discussions/0/492378265884024825/

Почну з питання - що ви очікуєте від гри про шестикутник ? Якісь там переролені аркадні астероїди, мабуть ? А може, бігалку/платформер ? Ні, панове, це справді гра про простий такий шестикутник. Досить багато схожих інді-ігор пробивалось на обкладинку стімівського магазину під час зимових знижок, і ось я не пошкодував приблизно декілька центів на ось це.

Я зазвичай обожнюю ігри з мінімалістичною графікою, і тут про неї нема що зовсім говорити - шестикутник, котрий обертається та переливається своїм кольоровим салатом - це усе, що ви побачите. Також у грі наявні полосочки , що де-не-де з'являються та являють собою стінки, і трикутник... а ось він і стукнувся - ГАМОВЕР.

У гри ціль ну надто проста - 60 секунд щоб трикутник ніде не стукнувся і не цапнувся. Перепрошую, я сказав проста? Гра базується на рефлексах, тобто, усе буде рухатись та крутитись дуже швидко, стінки різні бувають і неочікувані, а шестикутник місцями може стати пятикутником і назад... тобто , у трьох словах - гра буде спантеличувати. А ви маєте піклуватись про трикутник, як про свою рідну дитину двома кнопками - Ліва / Права кнопка миші , або на клавіатурі на стрілках (таки стрілках, я не брешу). І це ... усе...

Мої перші проби досить швидко закінчувались гамоверами, передаванням брату "попробувати", криками " НУ курча, як ти там зачепило" та іншим гнівним дійством. Найчастіше у грі змагаються на "Хто довше? ", на Ютьюбі часто викладають десятихвилинні забіги на досить важких рівнях. Звісно, деколи мені з вуст виривається ,мягко кажучи, ТАКЕ. І це, мабуть, єдина група людей, котрих я так обзиваю. Адже потрібно витратити стільки часу аби пройти хоча б перший рівень...

Звісно є таблиця рекордів, ачівки (куди їх тільки не запхнуть), рівні, хаб спільноти. Тре ще воркшоп за ... кхм...
Отже, підсумки:
+ За шестикутник
+ Музика , деколи і для очей.
+ Не криве керування (буває гірше ... набагато)
- Бррр ... захарює, що то просто.
Загалом : 7.5/10 ... На один раз ! :| Варто чекати знижки!

От буває - якесь підозрюване посилання, за котрим наврядчи ховається щось добре. Десь так я познайомився ще з старою версією Ace of Spades. А коли сторінку прикрили з табличкою "we are coming to steam soon for 5$", я дещо засмутився.
Але ці часи пройшли, мені випала знижка на це чудо, котре порадив друг (До цієї поради віднісся з фразою "Ти, курво, не СКАЗАВ!?"), і досить таки здивувався, зайшовши у саму гру. Тому думаю, що ця гра заслуговує повний огляд. Отож, усе по порядку.

"Бррр , чергова колда в стилі майну", - скаже чи не кожен мандрівник полиць стіму та гуглоплею. Мушу визнати, таке тут є, усе в кубах, і усе - шутер. У грі є чотири класи - командо (адаптація "Хеві" з нами відомого Team Fortress'у, але з базукою), будівник, снайпер, і якесь літаюче чудо з вибухівками. На відмінну від "клонів майну та колди" , ця гра також пропонує будувати, що відкриває неабиякі можливості у цій грі. До чого це? Гра, може, і має елементи наглого прострілу одне одного, але заради перемоги потрібно будувати тактичні споруди на кшталт веж, барикад, тунелей та мостів, аби спокійно "кемпити" або ж просто пробігтись з чемоданом (ми прекрасно знаємо, чому саме чемодан).

Я досить-таки довго возився, аби гра спокійно пішла без виставлення мінімальної дистанції промальовки, що було б кумедно для гри з воксельною, тобто один колір на блок, грою. Ну але чудом гра запрацювала і на максимальних. Перший мод, котрий я обрав, був "класік", котрий мав би відобразити нам старий ігролад. Ну і що можу сказати ? Це те саме що і старі версії гри, але наша гвинтівка- це вже повноцінна воксельна модель, а не набір паралельних прямокутників. Ну і немає МП5 та дробовика. Я не думаю, що варто і далі порівнювати класік цієї і стару версію самої гри, тому скажу - заради старої версії гри, можна завітати на buildandshoot.com , заради ностальгії). Щодо модів, то вони такі ж, як і у звичайних подібних іграх - TDM, CTF, щось на кшталт "захисти босса" в тематиці мафіозі... Але ігролад цих модів відрізняється завдяки повній розбиваності конструкцій, ігросвіту і на цьому базується мод "Demolition", котрий, на мою думку, найбільше розкриває суть гри.

Щодо зброї - вибухівка є в кожного, навіть у снайпера. А вибухівки - це весело. Вибухівки можна використовуваи по різному - по призначенню або просто знищувати блоки швидко. Фізика присутня у всій своїй мінімалістичній красі. Тобто "дерево" (набір правильно помальваних блоків) можна "зрубати" (стукнути "стовбур") і воно "впаде" (просто зникне) . І звісно, що з будинками ця фіча виглядає шикарно і з цими всіма ефектами та перестрілом надає грі додаткового шарму.

Чат до біса маленький, в статистиці є рекорди на кожен ваш чих та рух, командна гра може подолати усе. Тому варто перейти до підсумків :

+Повний "дестрой", багато вибухівок
+Музика, звуки
+Свояка атмосфера
+Багато модів, серверів, і, зокрема, карт, що їх можна взяти з стім воркшопу, або створити самому.
-Бувають дивні нерфи
-Слабим комп'ютерам присвячується "яка ж то біль , з туману простріл по голові"

(Non-steam , standalone player)

От уявіть - спите собі, нікого не рухаєте, і тут дівиця з величезним шоломом на голові вас пробуджує і каже, що вона Лотус і не хоче вас загубити, бо ви є Тенно, що тримають баланс на Чумацькому Шляху. У гри досить дивна назва і модель "граєссі безкоштовно", але, як гравець з 1000+ годинами у грі, маю сказати своє слово про неї.

У грі файно поєднанно стімпанк, "елегантне" та скай-фай. І виражено це у битві між Гринір, Тенно та Корпус відповідно. Якщо розглянути якусь там зброю, то можна одразу сказати, до якої фракції вона належить. Також усе має свою модельку, окрім дуже старих або дуже стандартних ворогів (моа та його "шоквейв"-версію відрізняються кольором та розміром). На разі у гру, що носить горду міточку "бета", додають ворогів з досить дивною механікою і дизайном, що дещо ламає стереотипи, що склались під час закритої бети. Загалом, за дизайн плюс. Графіка так само файна, але то вже дуже стандартно для сучасних ігор.

У кожної зброї, уміння, поверхні, по котрій ви крокуєте, є свій звук. Звісно, олдфаги сумують за дуже "важкокаліберним" звуком "Горгони", але, якщо не зважати, то за звукоеффекти у грі плюс. Також у грі наявна динамічна музика, котра залежить від вашого стилю гри на той момент, тобто стелс викликає напружену стукалку, а відкритий геноцид мобів - гудіння і барабани. Це все реалізовано дуже файно, хоч і не для кожної карти, але для кожної, по суті, фракції (Орокін, зараза, гринір, корпус).

Спочатку, моя вам порада, пройдіть квест для початківців без дурних запитань у регіон-чаті. Ви звільняєтесь від болта, котрий на вас начепили аби не вийо возз`єднались з іншими Тенно, а потім схематично знищуєте боссів, всмокчуючи лор, зброю, частини фреймів, гроші, скілл, "форми" і "картоплини", котрі час від часу роздає Лотус на простих місіях під час "тривоги". Донат мінімальний- навіть ті самі "шапки" є у "синдікатів" та "Бароку". І навіть дечим кращі - прогляніть на вікі "сугатри" і зрозумієте, чому "піра" втерла носа іншим "вішабелькам на мечі". Платину можна здобути путем обміну "прайм речей", рідкісних "модів" і взагалі іншої фігні. Щодо обміну "прайм речей" , то це є причиною появи потоку таких людей, котрим все рівно на випробування різної зброї. Це сумно...

Підсумки:
+Дизайн
+Ігролад нових місій (звільнення 2.0, шпигунство 2.0 і т.д.)
+Набір зброї
+Немає онлі-донат речей, тільки шапки.
+Музика
- Гріндинг, котрий не дає новим людям здружитися з старцями.
- Багато "rhino of main brain" (так, це діагноз)
- Одноманітність декотрих місій та ігроладу опісля початку.

Мабуть, багато хто чи то у школі, чи то де від друзів, чи то просто в інтернеті натрапляв на слово "терарія". І не один дивувався "а що то таке?". Зараз усі знають - то є забавулька у 2д, що переносить нас у згенерований світ, де ми шалено пробігаємось крізь усілякі печерки, закинуті хатиночки і навіть пекло. Між цим усім, будуємо халупи для гостей-торговців, котрі пропонують таки корисні речі. Іншими словами, то є RPG з елементами Sandbox'у. Про нього і поговоримо.

Двовимірна графіка у грі є таки приємною. Усе має свою текстуру, і отримання чогось нового досить яскраво відобразиться у вашому інвертарі (звісно, крім мечів та кайла - вони тут до біса схожі одне до одного, чи то мідяна, чи то з пекельного металу). Деревця різні, прикрас до вашої халупи багато. Нічого зайвого у дизайні.

Окрім клацань кайлом по поверхні та плюскань меча об мобів, у грі є ще дуже файна та атмосферна музика, що забути її неможливо. Вилазиш на поверхню - підгуджування заміняються дуже бадьорим і водночас спокійним фоновим треком. Залазиш у пекло - і те гудіння набуває ще більшої напруги. Загалом, плюс.

a.ka Ігровий процес

У гру можна грати на трьох "важкостях" - тримаєш свій лут при собі навіть опісля смерті (softcore), губиш по смерті усі свої речі і тим самих прирікаєш себе на довгу путь за речима з одним "щупальком" і можна зіграти в бога - кинутись з вершини і загубити персонажа. Важкостями це не назвеш, але у грі є де застряти. У грі, на відмінну від майнкрафту, є неабиякий набір босів з банальною тематикою - демоняче око і його механізована версія у "важкомоді" , наприклад (Важкомод - мод, що його набуває світ після здолання боса у пеклі, має дуже багато контенту, і, відповідно, у один рух звичайний РПГ світ перетворюється на бігалку від єдинорогів і вовків, принаймі до тих пір, поки не здобудеш зброю того рівня). Також можна поставити собі ціль - наприклад, очистити світ від тої скверни (подражнення), здобути найкращий меч, завалити усіх босів... хоча нічого це, окрім файної купи луту, не дає... але коли ти досягаєш тої цілі, так файно на душі стає...


+Дизайн
+Генерований світ
+Звук
+Купа контенту
=Мультиплеєр
-розвиток гри (натомість , обіцяли випустити Terraria 2)

Коментар : Гра залишає приємні спогади
8.5/10

Давайте спочатку назву декілька ігор , мультиплеєр котрих дечим перетинається з цією забавкою ?
Assasin's creed , Watch dogs ... Що їх об'єднює ? Так , стелс як головний аспект гри у багатьох .
Ця гра ж повністю базується на тому , аби непомітно підкрастись та вий забити свою ціль .

У грі вона реалізована на кшталт "давай зробимо як в тф2?" . Сама ж гра нагадує Sims'и у суміші з Assasin's creed . Від сімсів тут - превдягання персонажа , положений болт на реалістичну графіку - персонажі замальовані у досить пласкі кольори , текстури мінімальні . Якість карт така сама , як і в стандартних картах до тф2 та певних локацій з сімс . Тобто , графіка мультяшна донесхочу . Тому графіка , як не як , дизайном посередня , і якістю не приваблює . Є до цього ще майстерня , сервери з картами , тому за графіку ну дуже дрібний плюс .

Не думаю , що варто було писати це заголовковим шрифтом. Музика непомітна , шумів нема , все досить таки посередньо .

За це можна говорити докладніше . Нам просто дається персонаж , ми переходимо з наглядачів до убивць , нам дається ціль . У грі ми можемо - грабувати усе (кожен бісів шкафчик до схованих локацій) , вибрати чим забити ціль (від дволезової сокири до парасолі ), перевдягнутись на очах у всіх , підкупити охорону , накупити енергетиків , матюкатись в чаті (ну як без цього) . Також у грі є "цінник" чим заб'єш ціль , чим менше вбивств було зроблено ,скажімо , гаєчним ключем , тим більша буде ціна убивства ним , тобто ми зможемо заробити аж до 20000$ якщо візьмемо гайковий ключ і погладимо ним голівку нашої цілі . Ціль має право відбиватись , але якщо ми підкупили мєнтовню , а він - ні , то нас дуже засмутять тим , що він буде сидіти у в'язниці , а ми з гайковим ключем знову будемо підкуповувати копів.

Керування досить типічне


+ Дизайн
+ Ігровий процес
+ Перевдягання
+ Стелсовий аспект
+ Набір зброї
+ Боти надто вумні
= Звук
- Sims"ова графіка

Я досить довго полював на цю гру у стімі . Вона привернула мою увагу своїм трейлером та узагалі тематикою боротьби чужинців та людей, котра висвітлюється у небагатьох забавках, але ті згодом стали щедеврами (Alien vs. Predator ?). Цій ж грі ... я думаю варто розказати усе по порядку.

Графіка . Якщо НЕ зважати на 30 фпс на мінімальних, що є результатом написання свого двигуна на противагу "сорсе", то у грі ну задовільна графіка з точки зору ... точок ? Якщо говорити про дизайн, то тут усе добре - прибульці мають різноманітні модельки, і самі вони по суті різні . говорячи про зброю у людей, то вона якась навіть файна, але не " дед спейс". Тематику дотримано і за це навіть оплески .

Звук . Музики не помічаєш по таки незрозумілій причині, тому аби мати менше "шумів" варто вимкнути внутріігрову музику і ввімкнути ваш улюблений плеєр. Звук файний, але за таких лагів він чуть-чуть цокає .

Ігровий процес. Усе просто, тільки одне але - є ми і капітани. Частіше звинувачують в усьому капітана, котрий відповідає за розвиток ігрового процессу - винаходження броні, гранат, зброї (у прибульців - види і їх "пакращення" - реген хп і тому подібне). Якщо кеп не винайде вам дробовик чи снайперську гвинтівку, вам доведеться гранатами обкидувати нападників аби просто не вмерти. Узагалі, якщо брати сам ігролад, то він дуже орієнтований на досвідчених гравців. Навіть перша частина гри була, по суті, "вбита" порадами діячів маленької про-сцени. На разі, мені подобається ідея поєднання шутеру і стратегії, але коли стратегічна частина так впливає на вашу гру, сам якось гнівишся на ту людину, що сіла у кабінку .

Продуктивність . Подвійний мінус (мінус <-) . Ай яй яй, товариші розробники ! Чим вам на "сорсі" не сиділось ? Новий рушій якраз таки приніс згадані вище недоліки з продуктивнітю навіть якщо налаштування виставлені на мінімум. У першу свою гру заходив ледь не годину після нажаття кнопки "приєднатися", що і є однією з причин поставленого пальця униз .

+ Ігролад
+ Графіка (дизайн)
+ Ідея
= Звук
- Таки не дуже дружня спільнота
- Погана оптимізація.
- Мало карт (по суті, дві).
- Нерви.

У цієї гри є неабиякий потенціал, але ставлю мінус за продуктивність на взагалі усякому комп'ютері, за не дуже дружню спільноту у грі, за узагалі те, що пропав можливий щедевр . Цій грі досить далеко до Alien шедеврів - по перше, продуктивність, по друге, потрібно багато карт для створення різних умов та урізноманітнення стратегічної частини. Гра не розвивається далі - деколи вилізе патч з перебалансуванням, і майстерня кишить лиш портами дул з першої частини, помалюваннями і замінами прицілу .
Моя перша гра виглядала отак - набір матів, побігеньки від мурашок і боягузливе ховання на башті - головному арсеналі.

Пересуваючись полицями віртуальної крамниці Steam , натрапляєш на безліч інді-ігор , що у своїй більшості намагаються вразити нас своєю ностальгічною тематикою , графікою та ігровим процесом . Саме тому "ностальгія" вже набридає мені особисто як жанр . Цей ж витвір не може нагадати нам щось з дитинства ні графікою , ні навіть ігровим процесом . Та, усе-таки, за лиш декілька годин гри з другом він закарбовується у пам'яті серед знаних нам ігор.

Графіка тут є слабим місцем. Усе , що ми бачимо , коли заходимо у гру , то є набір "зелених чоловічків" у всій своїй мінімалістичній красі , полігончики , що неначе утворюють ландшафти , і якісь чи то алтарі , чи то щось інше , що навіть дечим схоже на деяку будівлю нежиті з "варкрафту" (суто моя думка) , а якщо ми граємо у режим "царя гори" , то і величенький круг посередині .

Звук . Просто звук .Так само слаба сторона цієї гри . Просто багато гудіння і "піу-піу" , тому варто ввімкнути музику.

Керування. Сильна сторона цієї гри . Усе , що ми маємо , так це лиш набір дуже простих команд , кількість кнопок для використання яких обмежується ТРЬОМА . І у тей самий час середньостатичний гравець не зможе перемогти важкого бота з першого разу - треба лиш трошки набити руку аби вивчити керування . Адже у цій грі камера керується і мишкою , і клавіатурою , як саме ? Клавіатурою ми сунемо камеру , неначе у знаних РТС , мишкою ми не сунемо по екрану - ми змінюємо кут огляду , тобто "мишка" завжди посередині екрану , На першу пробу спочатку такий думаєш " чому цей хрестик не сунеться?" , на наступну ти вже граєш у цей "симулятор бога " , хвалячи керування , завдяки якому гравець майже не відчуває те, що він всього навсього за комп'ютером.

Ігровий процес ? Та яке ... просто "дябчики" вибираються нажаттями і біжать , куди нажав. Є декілька ігрових режимів - домінація ( потрібно мати найбільше "тих самих споруд" ), "бліцкріг" (треба захоплювати і точки , і заставити ракету взлетіти, і, і, і,) , цар гори (у кожного по споруді , тобто захопити їх нереально якщо граєш в чотирьох , потрібно тримати "кружочок" під контролем ) , і ще якісь два режими , котрі я досі не спробував . досить прості моди , досить інтуїтивне і легке керування , а сама стратегія "як то всьо робити " таки є важкою . Під час гри у будь-який режим гри падають ящички , котрі варто захопити раніше за суперника , просто наводженням туди юнітів ... а це - хай бьються між собою , треба перемогти кількістю і т.д. Самі ж ящички тримають досить-таки різні "баффи" - турель , котрою може керувати САМ ГРАВЕЦЬ , БТР , котрий перевозть до 50 чоловічків , гніздо вогняних бджіл і ще два баффи , котрі краще побачити і грі.

Що я можу сказати ? Просто потрібно більше гравців , адже мультиплеєр пустує , нажаль . Тому просто поставлю палець вгору.

+Керування
+Простота
+Атмосферність , "різнокольорові соплі"
-Звук
-Недостатність карт та режимів , але достатньо на певний час
-Пустий мультиплеєр (а, може, і плюс, що "рашен рітардс" не дотягнулись до цієї гри)

Блукаючи віртуальними полицями ... ну ви зрозуміли . Blade symphony - гра на рушії source (здається) , головна мета котрої - просто "вальнути" суперника мечем . Досить рідко можна побачити файтинг у крамниці Steam-у , котрий приверне мою увагу (я ж надаю перевагу "попсі" на кшталт Mortal Kombat). Ця гра опинилась у моїй бібліотеці під час новорічних знижок , і я нітрохи про це не шкодую .

Графіка . Жирного шрифту тут нема тому плюс напишу двічі (плюс <- ) . Завдячуючи двигуну цієї гри та наборові високоякісних карт для виміру самурайської честі , у грі дуже приємна графіка ніж навіть у деяких інших витворах на двигуні Source , таких як колишній , перед-амбіційний Natural selection 2 . Стандартні карти у грі зроблені на абсолютно різні тематики - місто , додзю , супермаркет (?) і тому подібне .

Також є майстерня для цього всього . Там є і мечі , і карти , і т.д. . Тобто , якщо до майстерні долучиться хороший розробник , то , можливо , ми побачимо багато реалістичних та футуристичних (як декотрі у грі ) леза . На разі високоякісного там нема .

Звук . Приємна музика , дзвін мечів та катан , покрикування - хіба чогось тут бракує ?

Ігровий процесс . Гра ведеться від другої особи , тобто усіма ударами потрібно ще й попасти , що поважчує гру чи не в рази . Стандартних "аватарок" тільки чотири , одна з них - дівка . Кожна "аватарка" має різні комбо , тип мечів також грає роль , а їх чотири - Foil ( шпага ) , катана , просто меч та скімітар . Тобто, якщо береш джентельмена , то йому ще шпагу , наприклад .
Самі ж рухи персонажів гармонійні та шикарні , а якщо просто "ЖМАКАТИ" ліву кнопку миші , то , як не дивно , персонаж тупо нічого не зробить. Тобто , на керуванні знову-таки треба набивати руку.

Мультиплеєр - обов'язковий . Друга можна і не брати - уся справа на серверах . є два режими - арена (по черзі дуелінг) та FFA з можливість кинути виклик аби зіграти в дуелі . Також у гру є ціль грати - ліги , нотки - валюта на котру беруться стандартні мечі , і скілл , курво.

+Графіка
+Рухи
+Система битв , наявність FFA
=Звук
- Дещо важко з керуванням
- Немає таких-от серверів , куди б йшли профі , аби не заважати тренуватись нубам.
- Надовго ця гра не затягне

EDIT : Додано ще одну дівку , ігрові режими захоплення точок і т.д. Дуже радий що гра досить швидко розвивається ...