Третя частина не відходить від канону душевності, а навпаки, тільки більше розкриває його, даючи нам вірних товаришів, з якими доведеться пройти цілу країну випаленої пустелі в пошуках кращого життя, ніж того, яке доживає останні роки в стінах метро.

Вважаю, що вихід за стіни метрополітену, тільки більше приносить фарб у гру, дає нам зрозуміти, що трапилося з рештою світу, а також дає нам тест на мораль, за результатом якого, або ж виживуть члени екіпажу, або ж ні, а найважливіше чи виживе сам герой? - Вирішувати тільки нам, цікава штука, яка кочує від серії метро 2033 до серії Exodus, але в цій частині вона на порядок вища.

Так само в скарбничку плюсів закидаю душевність, вона є, була і буде, саме за це, я насамперед дуже люблю серію ігор "METRO", ​​вона у цій справі тримає високий рівень.

Ну і ще в грі багато класних плюсів, відчути які, може людина, що пройшла саму гру, свої скромні оцінки наведу нижче:

Душевність 12/10, (так бл*ха, це воно!)

Атмосфера 10/10

Графіка 9/10

Сюжет 10/10

Гемплей 9/10

Музика 12/10 (Олексій Омельчук чудовий композитор!)

Додатки до гри 10/10

Такі справи загалом, я дуже люблю цю гру, але в першу чергу оцінив за фактом, ну, може, десь авансом накинув, але тільки тому, що я справжній фанат!
За мінуса писати не буду, їх і немає особливо, може кілька багів місцями, але це точно не критично, і їх фіксують!

За спарту! За орден! За метро! - "Якщо не ми, то хто?"